Лілі Ґледстоун і Леонардо ДіКапріо – зірки обкладинки жовтневого номера журналу Vogue (UK).
Категорія: ЗМІ про Лео
Насичене «життя цього хлопчика» та потужний початок його акторської кар’єри
1993 рік. «Життя цього хлопця» приносить 18-річному Леонардо ДіКапріо схвальні відгуки та пропозиції роботи. Тож він хотів би якнайшвидше забути свій скромний акторський початок.
«Чому всі про це знають? Так, це був мій перший фільм. . . це схоже на прес-пакет? Чи написано «Зубастики 3» жирними червоними літерами?»
Ну не червоними. І потім завжди є . . .
«Соціальна реклама? Це не зовсім сприяє кар’єрному росту».
У цей момент ДіКапріо совається на місці, хоча вже може розслабитись. Окрім «Життя цього хлопця», на екрани вийде «Що гнітить Гілберта Грейпа». Він «наростив» там свої акторські м’язи, граючи психічно неповноцінного персонажа. Він вже знаходиться на тій завидній точці, коли може вибирати свою наступну роль, а не проходити прослуховування на неї. Читати далі
Леонардо про свою кар’єру
На сайт додано український переклад інтерв’ю Леонардо ДіКапріо 2016 року виданню Deadline.
За вечерею з Майком Флемінгом Леонардо розповідає про свою кар’єру від дитячого телешоу Romper Room (1979) і чому його звідти вигнали, до важких зйомок в «Легенді Ґ′ю Гласа».
Він згадує ролі, які хотів зіграти, але не склалося – Олександр Македонський, Джеймс Дін та «Диявол у Білому місті».
А також Лео сказав, що ображається, коли хтось говорить щось погане про «Авіатор».
Це дуже цікава і відверта бесіда про своє виховання, своїх найближчих соратників і про те, чому біль тимчасовий, а кіно вічне.
Скани з журналу шукайте в Фотогалереї, а саме інтервью за посиланням – Тріумф ДіКапріо.
Мартін Скорсезе про Леонардо ДіКапріо
За два місяці вийде новий фільм Мартіна Скорсезе і Леонардо ДіКапріо – Вбивці квіткової повні (Killers of the Fower Moon). Це вже їхня сьома спільна робота, враховуючі короткометражку Прослуховування (2015).
Давайте згадаємо, що розповідав Мартін про Лео виданню TIME в 2007 році: Читати далі
18 найкращих ролей Леонардо ДіКапріо за версією Variety
Лауреат премії «Оскар» Леонардо ДіКапріо, якого вважають одним із найвидатніших акторів свого покоління, продовжує тримати тверду позицію в Голлівуді та сучасному кіно. За свої майже три десятиліття в кіно, він створив одних із найбільш пам’ятних персонажів і ролей, заробивши понад 6,5 мільярдів доларів касових зборів, що помістило його в топ-10 найкасовіших акторів усіх часів.
Variety склав рейтинг 18 найкращих ролей ДіКапріо за його кар’єру.
ДіКапріо отримав багато нагород та визнання. Все почалось з номінації за найкращого актора другого плану за роль розумово відсталого Арні у фільмі Лассе Галльстрема «Що гнітить Гілберта Грейпа» (1993). І все-таки йому знадобилося 11 років, щоб повернутись до «Оскара», незважаючи на гідні зусилля, включно з касовим рекордсменом «Титаніком» (1997) Джеймса Кемерона та хитрим шахраєм Френком Абігнейлом-молодшим у «Впіймай мене, якщо зможеш» (2002) від Стівена Спілберга. Читати далі
Чому Леонардо ДіКапріо – остання справжня зірка
У Каннах 2023 актор прибув на червону доріжку Killers Of The Flower Moon, і публіка почала витягувати постери, сердечка, плакати, ікони, будь-що з його обличчям. У свої 48 колишній блондин з “Титаніка” зберігає такий же шарм, як завжди. Лео ніколи не виходить з моди, навіть не стає бумером. І тут ми спробуємо розповісти вам чому.
Знову істерія навколо Леонардо ДіКапріо. І ми всі цього очікували. Сьогодні його день на Каннському кінофестивалі 2023, і всюди повно глядачів і шанувальників. Зрештою, так вже більше двадцяти років: Леонардо ДіКапріо – зірка серед зірок. Під дощем армія фанатів вишикувалася ще зі світанку в надії на селфі чи хоча б на фото здалеку. А коли ДіКапріо вийшов на червону доріжку, глядачі почали витягувати плакати, сердечка, постери, ікони, будь-що з його обличчям. У свої 48 колишній вундеркінд, колишній блондин з «Титаніка», зберігає такий же шарм, як завжди. Лео ніколи не виходить з моди, навіть не стає бумером. Всі інші – так, він – навіть не думає про це. І якщо щороку говорять про його спадкоємця чи «нового ДіКапріо» (дивіться титулованих колег на зразок Тімоті Шаламе чи Остіна Батлера), то достатньо зробити його публічний огляд, щоб більше не сумніватися: ДіКапріо все ще тут, оригіналу достатньо. Читати далі